- цілеспрямований
- —————————————————————————————цілеспрямо́ванийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
цілеспрямований
Смотреть что такое "цілеспрямований" в других словарях:
цілеспрямований — а, е. 1) Який прагне до певної мети. Цілеспрямована людина. 2) Спрямований на досягнення певної мети … Український тлумачний словник
демагогія — ї, ж. Обман політично відсталих верств народних мас всілякими привабливими, але брехливими обіцянками і гаслами. || розм. Цілеспрямований вплив на почуття, інстинкти людей для досягнення мети … Український тлумачний словник
ергічний — а, е, псих. Цілеспрямований (в основному по відношенню до внутрішніх потягів або схильностей) … Український тлумачний словник
пресинг — у, ч. 1) спорт. Обмеження дій супротивника по всьому полю у спортивній грі з м ячем і шайбою. 2) перен. Цілеспрямований вплив, тиск на кого небудь. Психологічний пресинг … Український тлумачний словник
соціалізація — ї, ж. 1) Дія за знач. соціалізувати і соціалізуватися. 2) Процес засвоєння людиною певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють їй функціонувати як повноправний член суспільства; включає як цілеспрямований вплив на особистість… … Український тлумачний словник
спрямований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спрямувати. 2) у знач. прикм.Планомірний, цілеспрямований. •• Спрямо/ване виро/щування молодняка/ сукупність заходів, які сприяють посиленому ростові та розвиткові молодих тварин. Спрямо/ване вихова/ння рослин… … Український тлумачний словник
твердий — а/, е/. 1) Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний. •• Тверде/ ті/ло агрегатний стан речовини, що характеризується збереженням форми і об єму, а також можливість… … Український тлумачний словник
цілеспрямовано — Присл. до цілеспрямований … Український тлумачний словник
безцільний — (який не має певної мети); безпредметний (не спрямований на що н. конкретне); нецілеспрямований (не спрямований на досягання чого н.) … Словник синонімів української мови
діловий — 1) (який стосується суті справи, її реалізації), практичний; робочий (сприятливий, корисний для роботи) 2) (про людину добре обізнаний і досвідчений у певній царині, цілеспрямований у роботі), діловитий, організований, досвідчений, працьовитий,… … Словник синонімів української мови
